Монкевич Борис Григорович народився у с. Баговиця Подільської губернії в родині Григорія Степановича Монкевича та Параски Іллівни Мельник у дівоцтві. До 1910 р.

Home
Персоналії
Персоналії за алфавітом
Монкевич Борис Григорович

...

ⓘ Монкевич Борис Григорович

Монкевич Борис Григорович народився у с. Баговиця Подільської губернії в родині Григорія Степановича Монкевича та Параски Іллівни Мельник у дівоцтві. До 1910 р. жив у Камянці-Подільському, а згодом переїхав до свого дядька в Одесу. 1915 р. закінчив там реальну школу, а наступного року - Одеську військову школу. В 1916 - 1917 рр. прапорщик Монкевич перебував у дієвій армії на фронтах Першої світової війни.

У 1917 р. - хорунжий 1-го Гайдамацького куреня в Одесі. З січня 1918 р. служив у полку ім. Сагайдачного в Києві, брав участь у вуличних боях у січні 1918 р., пізніше вступив до 1-го Запорізького полку Окремої Запорізької бригади, формував 4-ий Запорізький полк ім. Богдана Хмельницького Армії УНР. З 08.11.1920 р. - адютант начальника 1-ї Кулеметної дивізії Армії УНР.

У листопаді 1920 р. Монкевича разом з іншими інтерновано в Пйотркуві-Трибунальському Польща. 1921 року йому вдалося звільнитися з табору. Рік навчався на математичному факультеті Варшавського університету, потім на архітектурному факультеті Варшавської політехніки. Після відкриття в Подєбрадах Української господарської академії, у якій навчалися переважно вояки Армії УНР, Монкевич змінив навчальний заклад. У червні 1924 р. він звернувся до керівництва академії з проханням прийняти його на лісовий відділ агрономічно-лісового факультету. Проте, як свідчать джерела, Борису Монкевичу відмовили у вступі до академії, оскільки його "особисту справу" було розпочато 27 червня, а завершено вже 14 липня 1924 р.

Під час перебування в Польщі Борис Монкевич написав низку спогадів. Перша відома його публікація зявилась у "Календарі Червоної Калини на 1923 р.". Називалась вона "Крути: з давно пережитого". Наступні відомі публікації виходять уже 1927 року в журналі "Табор", що видавався у Варшаві, - "Слідами запорожців про Окрему запорозьку дивізію" та "Піонери Українського війська". 1928 р. у Львові виходить його надзвичайно цінна книга "Слідами новітніх запорожців…". У ній автор із позицій військового фахівця детально описує десятки переможних боїв, в яких брали участь запорожці Петра Болбочана.

У 1929 р. Борис Монкевич видає нову книгу - "Чорні Запорожці: Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців". Крім цього, Монкевич опублікував статті: "Бій під Крутами", "Дещо про співпрацю панцирних авт під час оборони Києва в січні 1918 р.", "Із днів змагання уривок з воєнних спогадів", "Слідами новітніх запорожців: Запорозький корпус. 1918 р.", "Організація регулярної армії Української Держави 1918 р.", "Оборона Катеринослава уривок зі споминів", "З останніх днів боротьби".

Жив на еміграції у Канаді. Помер та похований у м. Монреаль Канада на цвинтарі Mount Royal Cemetery.

1. Джерела

ЦДАВОУ. - Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 - липня 1923
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки 1917 - 1921. Книга I. - К.: Темпора, 2007. - ISBN 966-8201-26-4.
Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. - Вінниця: ДП "ДКФ", 2007. - 404 с.
Коваленко Сергій. Монкевич Борис Григорович/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. - Київ: Видавництво "Стікс", 2015. - 368 с.

Facebook Twitter